Діалектологічне розшифровування фольклорного матеріалу.

А вся справа в тому, що Західна Україна довгий час жила окремо від решти України, під владою то Австро-Угорщини, то Польщі, звідки і влилось у нашу мову стільки гарних слів.

Усім відомо, що записування фольклору, особливо музичного, справа трудомістка. Вона вимагає навичок і знань, які нагромаджуються протягом тривалого часу. Розшифровка словесного тексту повинна максимально точно відображати всі найтонші нюанси вимови виконавця. Тому недопустимі всякого роду виправлення до літературних норм.

Тож гуртківці секції «Українська фольклористика» Золочівської МАН (кер. О. Чепелюк) упродовж травня не тільки вели пошукову роботу автентичних пісень Золочівщини, роботу з архівними матеріалами (піснями), ознайомлювалися з особливостями манери виконання, а й активно вели пошукову роботу діалектних слів сіл Золочівського району. Вихованці гуртка намагалися якомога більше розпитати у своїх бабусь маловідомі діалектні слова та віднайти їх у репертуарі фольклорного ансамблю «Древо» Золочівського ЦДЮТ. Окрім того їхнім завданням було створити словник діалектних слів Золочівщини.

Словник діалектних слів Золочівщини.

Айно – так, правильно

Балакати – говорити Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Блюзка – піджак
Брама – ворота
Бусько – лелека

Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Вуйко – дядько, коли звертаються до незнайомого молодші від нього, а також брат мами
Вуйна – тітка

Гонор – честь
Гуляти – танцювати

Ґазда – господар
Ґречний – ввічливий

Дефіляда – парад

Жовнір, жовнєж – солдат, воїн

Забава – свято, танці
Заліско – праска
Зафундувати – виставляти
Захцянка – бажання
Знимкувати – фотографувати
Зупа – cуп

Калабаня – калюжа
Калапуцькати – перемішувати
Камізелька – жилет, безрукавка
Канапа – диван
Канапка – бутерброд
Кашкeт (кашкiт) – кепка
Квасний – кислий
Керунок – напрям
Когут – півень
Колєжанка – товаришка, колега (жін.)
Kохля/хохля – черпак для зупи
Коц(ик) – покривало, вовняна ковдра
Креденс – шафа зі скляними дверцятами
Ксьондз – священик
Кумпель – товариш

Люстро – дзеркало

Мешти – туфлі, взуття

Обійстя – подвір’я
Обрус – скатертина
Оздоба – прикраса

Пательня – сковорідка
Пацьорки – намисто
Помарніти – схуднути
Пoтiчoк – струмок
Путня – відро

Рандка (рантка) – побачення, зустріч
Ружа – троянда

Cіни – коридор
Склєп – магазин
Стрий(ко) – брат тата
Стрих – горище
Студня – криниця

Файно – добре
Фіранка – гардина (рос. штори)
Фрезура (фризура) – зачіска

Ціхо (ціхутко) – тихенько
Цьомати – цілувати
Цьотка – тітка

Шпацирувати – прогулюватися