Новини проекту
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Голосування
Як Вам новий сайт?
Всього 7 чоловік

ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В ГРОМАДІ //Думки з приводу//

Дата: 22 квітня 2021 о 13:07
Автор: Климук О. М.
130 переглядів

В Україні завершився процес децентралізації. Як свідчить практика, забезпечення якісних освітніх послуг є одним із найбільш важливих і соціально значущих завдань об’єднаних громад. Майже в кожній громаді послуги освіти стосуються близько 30% населення (діти, їхні батьки, вчителі). Освіта складає до 45% видаткової частини місцевих бюджетів, діяльність освітньої мережі забезпечує постійною роботою до 25% працездатного населення громад (матеріали конференції “Освіта і громада в ОТГ: проблеми та шляхи вирішення” //сайт МОН). Тому сфера освіти в об’єднаних територіальних громад є одним із головних напрямів стратегій розвитку.

Слід зазначити, що в переважній більшості керівництво новоутворених ОТГ розуміє важливість питань виховання й розвитку підростаючого покоління, як найбільшого потенціалу громади, що здійснюються через освіту, зокрема позашкільну. Проте, фінансування позашкільної освіти в об’єднаних територіальних громадах залишається вкрай чутливим питанням. Окремі ОТГ не завжди мають спроможність надавати позашкільну освіту, що порушує реалізацію права дітей на позашкільну освіту.

Зараз активно в українському суспільстві обговорюються питання Стратегії України 2030 (затвердженої Постановою КМУ від 03.03.2021р.      № 179). Згідно Стратегії (п.6.9.) Україна визначається як новий центр європейської освіти – https://strategy.uifuture.org. У системі освіти (як невід’ємний складник освіти) важлива роль належить позашкільній освіті.

Система позашкільної освіти згідно Закону України «Про освіту» забезпечує розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності.

Заклади позашкільної освіти як основна організаційна структура виконують важливі функції соціального значення, є осередками ранньої профілізації та протидії дитячим негативним проявам. Позашкільна освіта надає шанс для розвитку здібностей дітей із соціально незахищених категорій. Тому важливо, щоб керівники об’єднаних територіальних громад розглядали питання розвитку позашкільної освіти на місцях, як постійний процес, що планується на далеку перспективу з урахуванням потенціалу громади: кількості дітей дошкільного, шкільного віку, педагогів, фінансових ресурсів громади, шкільних автобусів, матеріально-технічного забезпечення закладів освіти, стану доріг, планів щодо їхнього ремонту, розвитку інфраструктури тощо. Важливо, щоб ТГ мала власну модель розвитку позашкільної освіти в громаді, в якій, з одного боку, будуть збережені попередні досягнення щодо залучення дітей та учнівської молоді до позашкільної освіти, а з іншого – забезпечено право кожного юного мешканця ОТГ на здобуття позашкільної освіти незалежно від того, де живе дитина: чи в адміністративному центрі, чи у віддаленому селі.

Існує кілька варіантів отримання дітьми громади якісних освітніх послуг системи позашкільної освіти:

Варіант 1: Надання позашкільної освіти закладами загальної середньої освіти (організація роботи гуртків на базі шкіл).

Варіант 2: Надання позашкільної освіти закладами районного (якщо такі є) чи обласного підпорядкування. Цей варіант можливий при умові спільного фінансування, сума якого може бути визначена, виходячи з суми коштів на оплату праці педагогічних працівників, які забезпечують надання позашкільних освітніх послуг дітям ОТГ, та пропорційної суми адміністративних витрат.

Варіант 3. Створення власної структури позашкільної освіти із розширеною мережею гуртків (в тому числі і на платній основі) у віддалених населених пунктах (на базі шкіл, закладів культури чи інш.)

Кожний із запропонованих варіантів має певні ризики. Зазначимо, що вибір того чи іншого варіанту має базуватися на зіставленні фінансових і демографічних показників, а також ураховувати можливості транспортного сполучення, наявність педагогів, попит на певну освітню послугу серед дітей, результативність роботи тощо. Обираючи один чи навіть декілька способів, громада тим самим забезпечить рівні можливості доступу до позашкільних освітніх послуг кожної дитини шкільного віку.

Зокрема, якщо ОТГ буде реалізувати перший варіант, слід очікувати наступних ризиків:

  • гуртки, що працюють на базі закладів загальної середньої освіти є складовою варіативної частини навчального плану закладу. Тобто це звичайні предметні гуртки школи, що не повною мірою відповідають завданням позашкільної освіти;
  • якщо заклад загальної середньої освіти організовує роботу гуртків, що відповідають вимогам позашкільної освіти, то це, як правило, гуртки лише художньо-естетичного напряму позашкільної освіти, зокрема хореографічного, вокального, декоративно-вжиткового профілів.

Отже, в результаті реалізації першого варіанту є загроза, що діти будуть позбавлені права на вибір навчально-творчої діяльності, оскільки заклад загальної середньої освіти не в змозі забезпечити роботу гуртків за всіма дванадцятьма напрямами позашкільної освіти.

Реалізовуючи другий варіант, громада перш за все буде значно втрачати на формуванні власного позитивного іміджу. Наведу конкретний приклад: дитина з громади, якщо вона навчається (очно чи дистанційно) у районному/обласному закладі позашкільної освіти, то всі її досягнення (призові місця на обласних, усеукраїнських, міжнародних конкурсних заходах для дітей та учнівської молоді) будуть у скарбничці районного/обласного закладу позашкільної освіти, адже ця дитина є її вихованцем. Отже, в питаннях формування позитивного іміджу і рейтингах громада вже буде втрачати.

Крім того, і це на наш погляд є найголовнішим, громада опиниться у безвихідній ситуації: «Бери, що є і що дають». А як у такій ситуації реагувати на запити населення? Як розвивати краєзнавчі напрямки позашкільної освіти? Як вплинути на якість освітніх послуг? «Чужа територія – чужі правила».

І ще, і це теж дуже важливо, обділеними залишаться діти із менш забезпечених сімей, які не в змозі забезпечити довіз дітей до надто віддалених закладів (наприклад обласного підпорядкування).

Найбільш оптимальним, на нашу думку, є третій варіант – створення центру позашкільної освіти громади, як комунальної установи з розгалуженою мережею гуртків при закладах освіти та культури (чи на базі інших приміщень комунальної власності) віддалених від центру громади населених пунктах. Звичайно, що такий варіант це також не панацея, адже все зазначене вище також залишається актуальним і для новостворених центрів позашкільної освіти.  Актуальною залишиться проблема кадрового забезпечення. Загальновідомо, що для якісної організації роботи гуртка чи секції необхідні професіонали. А, скажімо, станом на сьогодні на обліку у центрі зайнятості не стоїть жодного педагога із спеціальною освітою – керівник гуртка позашкільного закладу. Зокрема, це пов’язано із низькою заробітною платою педагогів позашкілля. Адже більшість тарифних ставок педагогічних працівників закладів позашкільної освіти підпадає під найнижчий тарифний розряд. До прикладу, вчитель-предметник вищої категорії, який працює за сумісництвом керівником аналогічної секції Малої академії наук учнівської молоді, отримує як керівник секції заробітну плану за найнижчим тарифним розрядом.

«Великою» проблемою для позашкілля є відсутність належної матеріально-технічної бази для роботи різнопрофільних гуртків системи позашкільної освіти, оскільки позашкільні заклади протягом останніх років фінансувались за залишковим принципом (навряд чи працюючі нині керівники гуртків зможуть згадати коли востаннє закуплялось якесь обладнання, меблі чи, принаймні, роздаткові матеріали для роботи). Сьогодні керівники ОТГ і не лише вони мають усвідомити, що працювати з обладнанням 80 - 90-х рр. ХХ століття - це злочин перед нашими дітьми. У контексті реалізації Концепції Нової української школи саме позашкільна освіта має створювати умови для освіти майбутнього і працювати на випередження.

Болючим питанням залишаються приміщення позашкільних закладів. Більшість з них потребують капітального ремонту та утеплення.   

 Проблем багато. І навряд чи вдасться їх вирішити найближчим часом. Але, при виборі третього варіанту, по крайній мірі можна працювати на перспективу, виробити певну стратегію розвитку позашкільної освіти ТГ і поступово, крок за кроком її реалізовувати, залучаючи крім коштів місцевого бюджету позабюджетні можливості через співпрацю з громадськими організаціями, які опікуються реалізацією освітніх програм. При такому варіанті місцева влада через уповноважений управлінський орган зможе реагувати на запити громади, координувати та корегувати роботу центру в залежності до нових викликів та реальних умов. Можливо доречним буде синтез усіх трьох варіантів.

Зрозуміло, що все це залежить в значній мірі від фінансування. Проте, не менш важливою є позиція місцевої влади, депутатського корпусу, посадовців уповноважених управлінських органів. Від їхнього розуміння проблем, від їхнього бачення візії позашкільної освіти в цілому і буде залежати  доля позашкілля на місцевому рівні.

Головною метою реформ в позашкільній освіті має стати високоякісна, доступна система позашкільної освіти. Основні акценти мають бути спрямовані на:

1. Розширення функцій закладу позашкільної освіти як центру освітньої, соціокультурної та громадянської діяльності в адміністративно-територіальній одиниці з урахуванням навчання впродовж життя.

2. Оновлення змісту і методики позашкільної освіти з урахуванням компетентнісного підходу, що включає формування пізнавальної, практичної, творчої і соціальної компетентностей.

3. Створення механізмів контролю та недопущення закриття закладів позашкільної освіти.

4. Піднесення престижу професії педагогічного працівника закладу позашкільної освіти шляхом запровадження нових моральних та матеріальних стимулів.

5. Поповнення закладів позашкільної освіти новими кваліфікованими кадрами.

Адже, згідно Стратегії цінністю позашкільної освіти 2030 є:

• для держави, суспільства – соціальне і економічне зростання; одна з найефективніших інвестицій в найближче і віддалене майбутнє, розвиток людського капіталу;

• для громади – соціокультурна діяльність різних верств населення;

• для дітей, батьків – особистісний і професійний розвиток; безпечна, змістовна зайнятість у вільний час у закладах позашкільної освіти; навчання, виховання, розвиток, соціалізація; допомога у підготовці дітей до самостійного відповідального життя.

На завершення хочу процитувати давньогрецького філософа Сократа: «Той хто хоче, той шукає можливості, хто не хоче – шукає причини». Громади, зокрема їх освітня галузь, мають самі вирішувати, як працювати далі. Головне, щоб пам’ятали, що ініціативна, активна, спортивна та креативна молодь – гордість і показник спроможності громади, лакмусовий папірець роботи освітньої галузі в цілому. Тому наше спільне завдання на найближчу перспективу полягає в забезпеченні інтелектуального, творчого, культурного розвитку дітей і молоді. Відтак робота новостворених чи реорганізованих закладів позашкільної освіти в громадах має стати успішною, спрямованою на створення належних умов для реалізації потенціалу кожної дитини громади- її майбутнього.

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.